Байки Левка Боровиковського, Маркіяна Шашкевича, Євгена Гребінки, Якова Жарка

ЛЕВКО БОРОВИКОВСЬКИЙ (1806 – 1889)

 

МОЯ БАЙКА

Моя байка ні байка, ні лайка;

Нехай ніхто на себе не приймає,

А всяк на вус собі мотає –

Хто вуси має…

~~~~~~~~~

ДО ДРУКАРЯ

Друкарю! Не дрімай: де треба, точку став,

Щоб мокрим нас рядном злий критик не напав,

Бо є й такі: не найде толку – буде тихо;

Не найде ж точки – лихо!

~~~~~~~~~

МАКСИМ

Максим “Бог дасть” не раз під вікнами чував:

Бог дав Максимові – Максим багатий став:

Бог скарб Максимові послав;

І ті, хто Максимця не раз з двора зганяли, –

Максимових собак ласкали.

~~~~~~~~~

КЛИМ

Клим п’є, шутить, танцює, грає,

Казок і приказок говорить – не вгаває,

Ні втоми Клим, ні сну не знає;

Без Клима бесіда – без чорта купина;

Весілля – Клим мій там, Клим бенкет носом знає;

А діло ? Клим, як чорт від ладану, втікає.

~~~~~~~~~

ДАРЕМНА ПРАЦЯ

Щоб азбуки не вчить, Івась ії порвав;

Що бридкий, дзеркало в шматки пошматував,

А рота у людей нічим не зупинив:

Сам не оглух – других не онімив.

~~~~~~~~~

ДУРНИЙ І РОЗУМНИЙ

Десь на розумного дурний напав: кричав,

І лаяв, і ворчав:

Розумний все мовчав.

А як охрип дурний, розумний говорив:

– Якби дзвін не пустий, то він би  й не дзвонив.

~~~~~~~~~

СКУПИЙ

Скупий не спав – робив, скупий не їв – копив,

А від того… ще більш розбагатів ? Ні, околів !

~~~~~~~~~

ПАН

В неділю б’є поклони в церкві пан,

Аж шкура запотіла,

А цілий тиждень б’є хрестян

За діло і без діла.

~~~~~~~~~

МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ (1811 – 1843)

 

СТАРИЙ І МАЛИЙ ЛИС

Молодий Лис, котрий ще стрільця не знав,

Утішився, як нову красну шерсть дістав.

А старий рік: “Безпечність тих ліпот не любить,

Не тішся ними: сеся красота нас губить”.

Не все, що красне,

Єсть для нас щасне.

~~~~~~~~~

ЄВГЕН ГРЕБІНКА (1812 – 1848)

 

ШКОЛЯР ДЕНИС

Миряне, слухайте, щось маю вам сказать:

От сих різдвяних свят, на самої Мелинки,

Дурний школяр Денис, запрігши шкапу в санки,

Із школи поспішав до батька ночувать,

Щоб завтра по закону,

Як слідує, пашнею засівать.

Пізнавши шкапа шлях додому,

Смикнула раз, другий – і хлопця понесла,

Хоть здержав він її, да злість його взяла;

Хотів би проучить, да бить її боявся,

А треба ж і себе чим-небудь показать,-

Так по оглоблям ну малахаєм шмагать.

Як тільки пан із паном зазмагався,

Дивись – у мужиків чуприни вже тріщать.

~~~~~~~~~

ЯКІВ ЖАРКО ( 1861 – 1933)

 

БАБА ТА КУРКА

У баби курочка одна несла по крашанці щодня.

“Як буду більше годувати,-

Так стала баба міркувати,-

То курочка моя дві крашанки у день нестиме,- певна я”.

І баба курочку удвоє годувала.

Зробилась курочка така гладка,

Що і нестися перестала.

Не женися за великим,

Бо й мале втеряєш.

Залишити коментар