Увага!!! Конкурс!

Малюнки на конкурс

Умови конкурсу нескладні: намалюй пірата й вигадай йому справжнє піратське прізвисько, можна навіть кумедне! Потім відішли свій малюнок електронною поштою на e-mail: ekomova@ukr.net.  Головний приз – книга «Піратські історії» Олени Комової з чудовими, неперевершеними ілюстраціями Євгенії Гапчинської!

Бажаємо вдачі та творчої наснаги!

А для натхнення ти маєш можливість прочитати декілька історій із цієї книжки просто зараз:

Весела Креветка, Акулячий Хрящ

Розговорились одного разу двоє піратів, один одному каже:

– От поясни мені, чому в нас, у піратів, заведено не імена, а якісь недоладні прізвиська кожному давати?

– Чом то недоладні? Навіть дуже гарні у нас прізвиська! – не погодився другий. – От, приміром, нашого капітана як звати? Чорна Борода. І це кожному зрозуміло, адже борода в нього справді чорна. Так само нашому боцманові пасує його ім’я Дев’ятий Вал – він здоровецький, дужий і затятий. А ондечки Горохвяний Том, – ти гадаєш, йому найбільше смакує горохвяна юшка? Чи зелений горошок? Ні, йому до вподоби носити на голові хустину в горошок. Потішно і не кривдно.

– Еге ж, потішно, – згодився перший пірат.

– А хто завжди посміхається, навіть коли інші тремтять зі страху – Весела Креветка. Або скажеш, наш кок не схожий на кита? Пика величезна, а вічки маленькі – точнісінько, як у кита, – от і маєш Крихітка Кит. Моє прізвисько мені теж дуже подобається – Акулячий Хрящ! Навіть наш чорний прапор має своє назвисько: Веселий Роджер. Так що ти помиляєшся щодо недоладних імен, Довбешко Від Оселедця!

Чому пірати носять одну сергу

Пірати надзвичайно полюбляли всілякі прикраси. Декотрі з них примудрялися навіть намиста чіпляти на себе, не кажучи вже про каблучки, брошки та сережки. Обрядяться – й нумо вихвалятися один перед одним. Звісно, яке вже там у піратів виховання…

Аж ось якогось разу дісталася двом піратам одна пара серег. Великі, круглі, зі щирого золота змайстровані – серги дуже сподобалися обом піратам.

– Мені вони більше личать, – сказав перший.

– А в мене шабля гостріша! – гримнув другий.

– Давай носитимемо їх почережно, – запропонував перший.

– Ні. Ліпше поділимося.

Так і зробили. Наділи кожний свою сергу, вийшли на палубу. А самі потерпають, – що, як їх здіймуть на глузи?

– Ти ба, – подумали інші пірати, – здається, нова піратська настала мода. – І нищечком почали виймати з вуха другу сергу, – аби решта не подумала, нібито вони від моди відстали.

Побачили перші два пірати, що всі на кораблі по одній серзі у вусі носять, і зітхнули з полегкістю.

Невдовзі на всіх піратських суднах прищепилася нова мода – носити по одній сережці. А все через те, що жоден із піратів не хотів поступитися другому. Що вдієш – пірати…

Залишити коментар