Лебідь, Щука і Рак

добірка кращих байок Леоніда Глібова

Лебідь, Щука і Рак

 У товаристві лад – усяк тому радіє.
Дурне безладдя лихо діє,
І діло, як на гріх,
Не діло – тільки сміх.

Колись-то Лебідь, Рак та Щука
Приставить хуру узялись.
От троє разом запряглись,
Смикнули – катма ходу…

Щó за морока? Щó робить?
А й не велика, бачся, штука, -
Так Лебідь рветься підлетіть,
Рак упирається, а Щука тягне в воду.

Хто винен з них, хто ні – судіть не нам,
Та тільки хура й досі там.

малюнок з книжки-панорамки “Байки” Леоніда Глібова

Вовк і Вівчарі

 Раз Вовк тихесенько підкрався…
Всім відомо, куди він звик ходить
І де він лиха набирався, –
       Та що ж робить,
Коли на те вже Вовк удався,
       Щоб овечок давить!
І сей раз він туди ж попхався.
Тихесенько кошару обійшов;
Прислухався – не чуть, мерщій на тин зоп’явся.
       Зиркнув – та й охолов:
Вівчарики прехорошенько
Найкращого баранчика взяли
Та й патрають гуртом, а кунделі *
Мовчать, лежать собі смирненько,
Неначебто усім їм їм там,
Кудлатим гаспидським синам,
Позакладало… мов не знають,
Що перед ними виробляють!
Дивився Вовк, дививсь,
Здихнув – та й знов у степ поплівсь.
Та й каже: «Де та правда ділась?..
Яка б тут шарварка зробилась,
Який би гомін підняли
І Вівчарі, і кунделі.
Якби мені таке зробить схотилось!..»

На сей раз приказка здалась:
Що декому, мовляли, можна – другим зась.

(* кундель – вівчарка)

Лисиця і Ховрах

Куди се ти, кумасенько, біжиш?
          Даєш, неначе з ляку, драла, –
          Гука Ховрах, – ні за що не глядиш,
          Мене б то й не пізнала!
– Ох, голубе! – Лисиця застогнала, –
         Бодай би вже й не жить,
         Як отаке терпіть!
– Що ж там таке? Яка причина? –
         Ховрах допитує куму.
         А та йому:
– Напасть мені! Лиха година!
         Як кумові свому,
Скажу тобі усе по дружбі:
Оце я, бач, була на службі…
Наставили мене суддею до курей.
Я їх кохала, як дітей;
Всьому порядок подавала;
І не доїм, і не досплю:
Усе було, труджусь, роблю –
Аж з тіла спала.
Всі добрість бачили мою,
Бо всі жили, мов у раю,
Ні з кого по сей день не брала я пір’їнки.
А що за те кумі твоїй?
З очей прогнали!! Боже мій!
За що, про що і за якії вчинки?
От, справді, світ тепер який бридкий!..
А все се лихо брехні діють.
        Як здумаю – печінки тліють!
        На мене хтось-то набрехав
        (Бодай би той добра не знав!),
        Що я хабарики лупила…
А щоб я, куме, хліб так їла,
Коли хоч шаг з кого взяла,
Коли хоч раз душею покривила!
Скажи, чи я ж коли така була,
        Щоб сії капості робила?
– А що ж, кумасенько моя, –
Ховрах мовляє так Лисиці, –
        Був гріх, – частенько бачив я
        У тебе пір’ячко на пиці…

Бува, у службі чоловік
Все стогне, каже:
Жити важко!
Неначе доживає вік
Або останній руб насправжки.
І віру ймеш йому під час,
Бо знаєш або чув не раз,
Що жінку він узяв без віна
І сам, сердега, сиротина.
А потім бачиш – той бідняк –
Хто його зна, коли і як –
Землі накупить, хазяйнує:
А далі так собі панує,
Що на!.. У суд не йти брехать,
А як утерпіть, не сказать,
Як той Ховрах мовляв Лисиці,
Що видко пір’ячко на пиці?..

Зозуля і Півень

 
– Як ти співаєш, Півне, веселенько…
– А ти, Зозуленько, ти, зіронько моя,
Виводиш гарно так і жалібненько,
Що іноді аж плачу я…
Як тільки що почнеш співати,
Не хочеться й пшениченьки клювати, –
Біжиш в садок мерщій…
– Тебе я слухала б довіку, куме мій,
Аби б хотів співати…
– Ах ти, голубонько, ти, кралечко моя,
Поки співаєш на калині,
То й весело мені, і забуваю я
Свою недоленьку, життя своє погане
       Та безталанне.
       А тільки замовчиш
       Або куди летиш, –
Заниє серденько, неначе на чужині…
І їстоньки – не їм, і питоньки – не п’ю,
Та виглядаю все Зозуленьку мою.
Як гляну на тебе – така ти невеличка,
       Моя перепеличко,
А голосочок-то який!
Тонесенький, милесенький такий…
       Куди той соловей годиться?
       – Спасибі, братику, за добреє слівце.
       Як не кохать тебе за се?
І ти виспівуєш, неначе та жар-птиця;
І далебі, що так, – пошлюся я на всіх. –
Де взявся горобець, послухав трохи їх
       Та й каже: – Годі вам брехати
Та одно другого знічев’я вихваляти! –
Пурхнув – та й був такий.

За що ж, – хто-небудь попитає, –
Зозуля Півня вихваляє?
За те, що Півень годить їй
Та потакати добре вміє:
Рука, як кажуть, руку миє.

Лев та Вовк

 
     Лев уминав за сніданням ягня.
     Побіля його в’їдливе Щеня
     Вертиться та й вертиться, –
     Все моститься, щоб поживиться.
     От якось-то й одважилось вхопить
     Шматок м’ясця, щоб не кортіло.
     Лев бачить, що воно зробило,
     Та змилосердився – мовчить,
            Бо у Щеняти
     Якого розуму питати?..
Побачив Вовк (він недалечко був)
Та й дума: «Лев, мабуть, дурненький;
Або ж на старість силу збув,
     Що став такий плохенький;
     Коли Щеня не задавив –
     Мене не займе й поготів!»
     От квапить лапу до м’ясива…
     Як скочить Лев – аж диба стала грива…
     На вовка бідного насів –
            Давив його, крутив…
     Та й каже: – Се тобі за теє,
     Щоб не дививсь ти на Щеня,
     Бо не щодня бува бридня;
     Воно дурне ще, молодеє,
     А ти вже, Вовче, не Щеня!

Камінь та Черв’як

 
– Дивись ти, як хвинтить зачав!
Неначе й справді пишна птиця! –
Так Камінь, лежачи в пшениці,
На дощик верещав. –
А глянь, іще й радіють люди;
Запевно, всі вони дурні, –
Аж чудно, далебі, мені!
Ну що їм від того прибуде,
Як дощ поналива води?
Хоч опісля вже й не ходи.
І росяно, і кально, скрізь калюжі, –
Погано та ще й дуже.
Та що вже будемо робить:
Самому всіх не перевчить!
Я тутечки лежу відколи –
Звичайно, мов мене й нема;
Де не покинуть – все дарма,
А й слова доброго не чув собі ніколи. –
Бодай їм дихать так!
– Мовчи лиш, дурню, не базікай, –
Тут став казать йому Черв’як. –
Сей дощик – радість всім велика,
Земля посхла була – от він її змочив;
        Травицю трохи підживив.
        Пашня зовсім була пов’яла.
Мов тая в’яла риба стала, –
Він їй головоньку підняв,
А добрим людям щастя дав…
А з тебе що? Лежиш, ледащо!
Такії лежні людям нащо?..
Лежи ж, коли лежати звик,
Та не базікай, дурню, дуже.

Буває, інший чоловік
Все приндиться, що довго служе.
       А що в йому?
Те, що й у Камені тому.

Вовк і Кіт

        В село із лісу Вовк забіг…
       Не думайте, що в гості, братця!
       Ні, в гості Вовк не забіжить;
А він прибіг, щоб де-небудь сховаться:
Проклятий люд з собаками настиг…
І рад би Вовк в які ворота вскочить,
Та лишенько йому: куди не поглядить –
Усюди Вовченька недоленька морочить, –
       Хоч сядь та й плач;
Ворота, як на те ж, кругом усі заперті,
А дуже Вовкові не хочеться умерти
       (Бо ще він не нажився, бач!),
А гірше од людей – од видимої смерті…
       Коли глядить –
       На загороді Кіт сидить,
На сонечку мурликає-дрімає.
Підскочив Вовк і до Кота мовляє:
   –  Котусю-братику! Скажіть мені скоріше,
Хто із хазяїнів отут усіх добріший?
Я хочу попрохать, щоб хто мене сховав
На сей недобрий час. Я б у пригоді став!..
Чи чуєш гомін той? За мною то женуться!..
Котусю-батечку! Куди ж мені поткнуться?
   –   Проси мерщій Степана,
Він добрий чоловік, – Кіт Вовкові сказав.
–       Так я у його вкрав барана.
–       Ну, так навідайсь до Дем’яна.
–       Е, і Дем’яна я боюсь:
Як тільки навернусь,
Він і згадає поросятко.
–       Біжи ж, аж ген живе Трохим!
–       Трохим? Боюсь зійтися з ним:
З весни ще злий він за ягнятко!
–   Погано ж! Ну, а чи не прийме Клим?
–       Ох, братику! Теля я в його звів!
–       Так, бачу, ти усім тут добре надоїв, –
Кіт Вовкові сказав, –
Чого ж ти, братику, сюди і забігав?
Ні, наші козаки ще з розуму не спали,
Щоб Вовка од біди сховали!
І так-таки ти сам себе вини:
Що, братику, посіяв, те й пожни!

13 Коментарів на “ Лебідь, Щука і Рак ”

  1. очень прікольно спасібо что есть такой сайт) уже которій раз ви мне помагаете)))))

  2. дякую що є такий сайт мені вже вкотре по світовій літературі задають вивчити якусь байку

  3. спасибочкі а то риюся в книжках і не може найти байку Лебідь, Щука і Рак а тут все є)))))))))) дякую

  4. о а ми читали в школі Зозуля і Півень в особах)))

  5. Очень хороший сайт есть все байки подряд которых нельзя найти)

  6. Сайт крутой,басни супер очень редкие такие тяжыло наити

  7. ну просто супер!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

  8. круто не так ли ??????!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!???????????????????????????!!!!!!!!

  9. Дякую,дуже сподобалось!

  10. байки дуже погані

  11. Клас Прікольний сайт!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!.

  12. Прікольний

  13. сайт

Залишити коментар