Акровірші Леоніда Глібова

 

добірка акровіршів*-загадок Леоніда Глібова
(*акровірш — вірш, в якому перші літери рядків утворюють слово або речення)

Що зашкварчить?

Колись давно і десь далеко
Один ледаченький козак
Весь вік прожив, як кажуть, легко,
Бо добре жити так.
Аж і йому поталанило,
Свиня навчила, як робить;
«Клади на сковородку діло:
А потім їж, як зашкварчить».

 Що за птиця?

Між людьми, як пташка, в’ється,
У людей і їсть, і п’є;
Ходить старець, просить, гнеться,
А у неї всюди є.

 Хто хвастає?

«Я таке, що всякий знає,
Бо на мене світ увесь
Ласо дуже поглядає»,—
Обізвався хтось і десь.
«Кращі, може, є від тебе,—
Одмовля чийсь голосок,—
І приманюють до себе
Гарні очі і роток.
Роздивися, милий друже,
У кого краса видніш,
Шелестиш про себе дуже,
А мене кохають більш».

Хто сестра і брат? 

«Глянь на мене, вітрику, чи гарно
               прибралась?
Рано до схід сонечка росою вмивалась,
Є у мене листячко, пахучії квіти,
Чому ж мені, вітрику, ой чом не радіти?
Краще в полі нашому над мене немає,
Аж до моря славонька про мене літає,
Із моєї сипанки смачна страва буде,
Поливку і маслечко дадуть добрі люде!»
«Рівна, сестро милая, нам доля з тобою, —
Обізвався братичок десь за бороною. —
Скрізь по людях склалася і про мене слава,
Он і в полі, вітрику, кипить моя страва».

 Хто розмовляє?

«Ой я бідна удовиця, —
Стала хникать жалібниця, —
Он калина, — їй не так!
Кажуть, пісні їй складають,
А про мене забувають,
І ніхто ніде ніяк!.»
«Стій лиш! Слава не брехуха, —
Обізвалась джеркотуха,
Розбирає, що і як!
От я славі догодила,
Кашку діточкам варила,
А тобі не вдасться так».

 Хто вони?

Гордовиті городяне,
Роботящії селяне
Однаково люблять їх.
Шапку скине, хто зустріне,
Є багато — щастя плине
На розумних і дурних.
Як їх в світі не любити?
Тільки з ними добре жити,
А без них ні в сих ні в тих.

Хто вона?

Лиха зима сховається,
А сонечко прогляне,
Сніжок води злякається,
Тихенько тануть стане,—
Оддалеку бистресенько
Вона до нас прибуде,
Кому-кому любесенько,
А дітям більше буде.

 Хто бреше?

Колись я нудилось
У срібнім кайдані;
Розбила неволю
Чубатая пані,
А я на Вкраїну
Тихенько нищечком…
Колись на Великдень
Оддячу яєчком!

 Хто баба?

Сидить хитра баба аж на версі граба.
«Ой не злізу з граба! — дурить діток баба.—
Вловіть мені тую курочку рябую,
А я подарую грушку золотую».

104 Коментарів на “ Акровірші Леоніда Глібова ”

  1. КККККККККККККККККККККККККККККККККККККККК
    РРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРР
    УУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУ
    ТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТ
    ОООООООООООООООООООООООООООООООООООООООО
    !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
    Тошо надо воще просто зашибісь
    КККККККККККККККККККККККККККККККККККККККК
    РРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРР
    уУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУ
    ТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТ
    ООООООООООООООООООООООООООООООООООООООО
    !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

  2. мне нравится акростих норм.

  3. спс тому хто виклав))) зразу перший акровірш підійшов!!!

  4. 1111 крутть

Залишити коментар